![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про запланованість масових вбивств на території України
Резюме
Масові вбивства громадян України силами вторгнення РФ є результатом заздалегідь спланованої операції по фізичному винищенню соціально-активного прошарку українського суспільства.
"Зарядженість" росіян на такі соціальні чистки є, зокрема, наслідком багаторічної державної пропаганди у РФ та незмінності їх modus operandi в Україні (див. нижче по посиланню).
https://github.com/zbroyar/mass_killings/blob/master/Cleansing.md
---
https://t.me/kolyakiller/210
Коротко "Про історію України".
Мене тут трохи відірвали від роботи, тож я вам тут черкну коротко наступне: Російська Імперія без України - це херня, а не імперія. І русня, - або як мінімум їх керівний клас, - це чудово розуміє.
І всі ці російські хіханьки про "смєшних хахлов" у першу чергу були спрямовані навіть не на їхнього "внутрішнього споживача", а на нас, на нашу свідомість: вони кілька століть поспіль краще за нас знали, що буде, якщо ми прокинемось і згадаємо свою, - а не "синхронізовану" різними підарами-табачниками, - історію.
Москва окупувала Україну у момент Руїни. Перемога у чотирирічній тотальній Визвольній Війні з Річчю Посполитою для Гетьманщини багато у чому стала пірровою: величезна кількість дорослих чоловіків загинули, економіка була зруйнована. Але навіть на той момент, - 1654 рік, хто забув, - Хмель розглядав Московського царя як рівного партнера.
Все змінила громадянська війна, яка вибухнула після смерті Хмеля і тривала 5 років, - тобто, довше, ніж Визвольна!, - з 1657-го по 1663-й роки. Вона добила Гетьманщину: сукупні 9 років жорстоких воєн коштували життя приблизно половині жителів України, а "українське" почало означати "злиденне".
І саме у цей момент, коли військовий потенціал України практично припинив існування, а Річ Посполита ще не відійшла від поразки, Москва окупувала Україну.
Майже одразу, - у 1686-у Московський Патріархат насильно приєднав до себе Київську Митрополію, у 1687 Москва почала вимагати від Гетьмана сприяти зібльшенню змішаних московсько-українських шлюбів, а у 1689-1690 заборонила друкувати нові книжки у Києві та наклала анафему на всю літературу, що була надрукована тодішньою літературною українською мовою.
Натомість у школи, - а практично все населення тодішньої Гетьманщини було письменне, бо шкіл було багато, - тодішні табачники почали вливати "синхронізовану" версію історії.
Ще раз: Як і на початку 20-го сторіччя, Москва змогла підкорити Україну у 17-у тільки в результаті нашої власної громадянської війни. Добре запам'ятайте цей момент! Після чого наші запал, лють і вміння воювати були поставлені на службу Москві і перетворили її і так з досить потужної держави на імперію.
Не знаю як вам, а для мене більш паралельних історичних паралелей між системними розстрілами представників активного прошарку нашого суспільства на окупованих територіях, - Буча, Ірпінь, Бородянка, - муравйовськими розстрілами у Києві у 1918-у і Батуринською різаниною навіть годі шукати. Це один і той самий modus operandi: вбиваємо всіх, хто може опиратись або організовувати спротив і далі використовуємо ресурси завойованого суспільства у власних інтересах (https://github.com/zbroyar/mass_killings/blob/master/Cleansing.md).
На початку 21-го сторіччя Москва знову зіграла на (https://github.com/zbroyar/mass_killings/blob/master/Cleansing.md) протиріччях у нашому буйному та запальному суспільстві, що всерйоз ослабило нашу державу і поставило її на межу виживання. Але лютий цього року все змінив. Ми згуртовані як ніколи. Всі кого я знаю, або воюють, або донатять на ЗСУ.
Я хочу, щоб ми назавжди запам'ятали відчуття того, що навколо свої. Навколо люди, яким треба допомагати і за яких, якщо доведеться, можна вбивати та вмирати. І якщо ми понесемо це відчуття далі по життю, то все точно буде Україна, котики.
P.S.: коротко не вийшло, але сказав все, що хотів. Репост вітається :-)
Резюме
Масові вбивства громадян України силами вторгнення РФ є результатом заздалегідь спланованої операції по фізичному винищенню соціально-активного прошарку українського суспільства.
"Зарядженість" росіян на такі соціальні чистки є, зокрема, наслідком багаторічної державної пропаганди у РФ та незмінності їх modus operandi в Україні (див. нижче по посиланню).
https://github.com/zbroyar/mass_killings/blob/master/Cleansing.md
---
https://t.me/kolyakiller/210
Коротко "Про історію України".
Мене тут трохи відірвали від роботи, тож я вам тут черкну коротко наступне: Російська Імперія без України - це херня, а не імперія. І русня, - або як мінімум їх керівний клас, - це чудово розуміє.
І всі ці російські хіханьки про "смєшних хахлов" у першу чергу були спрямовані навіть не на їхнього "внутрішнього споживача", а на нас, на нашу свідомість: вони кілька століть поспіль краще за нас знали, що буде, якщо ми прокинемось і згадаємо свою, - а не "синхронізовану" різними підарами-табачниками, - історію.
Москва окупувала Україну у момент Руїни. Перемога у чотирирічній тотальній Визвольній Війні з Річчю Посполитою для Гетьманщини багато у чому стала пірровою: величезна кількість дорослих чоловіків загинули, економіка була зруйнована. Але навіть на той момент, - 1654 рік, хто забув, - Хмель розглядав Московського царя як рівного партнера.
Все змінила громадянська війна, яка вибухнула після смерті Хмеля і тривала 5 років, - тобто, довше, ніж Визвольна!, - з 1657-го по 1663-й роки. Вона добила Гетьманщину: сукупні 9 років жорстоких воєн коштували життя приблизно половині жителів України, а "українське" почало означати "злиденне".
І саме у цей момент, коли військовий потенціал України практично припинив існування, а Річ Посполита ще не відійшла від поразки, Москва окупувала Україну.
Майже одразу, - у 1686-у Московський Патріархат насильно приєднав до себе Київську Митрополію, у 1687 Москва почала вимагати від Гетьмана сприяти зібльшенню змішаних московсько-українських шлюбів, а у 1689-1690 заборонила друкувати нові книжки у Києві та наклала анафему на всю літературу, що була надрукована тодішньою літературною українською мовою.
Натомість у школи, - а практично все населення тодішньої Гетьманщини було письменне, бо шкіл було багато, - тодішні табачники почали вливати "синхронізовану" версію історії.
Ще раз: Як і на початку 20-го сторіччя, Москва змогла підкорити Україну у 17-у тільки в результаті нашої власної громадянської війни. Добре запам'ятайте цей момент! Після чого наші запал, лють і вміння воювати були поставлені на службу Москві і перетворили її і так з досить потужної держави на імперію.
Не знаю як вам, а для мене більш паралельних історичних паралелей між системними розстрілами представників активного прошарку нашого суспільства на окупованих територіях, - Буча, Ірпінь, Бородянка, - муравйовськими розстрілами у Києві у 1918-у і Батуринською різаниною навіть годі шукати. Це один і той самий modus operandi: вбиваємо всіх, хто може опиратись або організовувати спротив і далі використовуємо ресурси завойованого суспільства у власних інтересах (https://github.com/zbroyar/mass_killings/blob/master/Cleansing.md).
На початку 21-го сторіччя Москва знову зіграла на (https://github.com/zbroyar/mass_killings/blob/master/Cleansing.md) протиріччях у нашому буйному та запальному суспільстві, що всерйоз ослабило нашу державу і поставило її на межу виживання. Але лютий цього року все змінив. Ми згуртовані як ніколи. Всі кого я знаю, або воюють, або донатять на ЗСУ.
Я хочу, щоб ми назавжди запам'ятали відчуття того, що навколо свої. Навколо люди, яким треба допомагати і за яких, якщо доведеться, можна вбивати та вмирати. І якщо ми понесемо це відчуття далі по життю, то все точно буде Україна, котики.
P.S.: коротко не вийшло, але сказав все, що хотів. Репост вітається :-)
